22 листопада Єлизавету Щепетильникову,
президента Української асоціації студентського самоврядування не пустили
на територію Республіки Білорусь для зустрічей зі студентами та
активістами і проведення лекцій. Єлизавета працює тренером з питань
студентського самоврядування, виступала членом експертної команди
Європейського союзу студентів та Ради Європи в рамках візиту до
Республіки Білорусь в 2010 році та вже протягом двох років працює в
робочій групі Європейського союзу студентів з питань розвитку
студентського руху в Білорусі.
- Близько другої години ночі, під час перетину кордону на потязі Київ-Мінськ, на пункті залізничного перетину кордону Терюха, прикордонники затримали мене та повідомили, що мені заборонено в'їзд на територію Білорусі. Причин відмови у в'їзді на територію країни жоден з працівників прикордонної служби не пояснив. Натомість близько години вони розпитували мене щодо мети в'їзду до Білорусі, про студентів, з якими наша організація там співпрацює. Ще дві з половиною години мене утримували в приміщенні прикордонної служби. О 6:28 за київським часом посадили електричкою до станції Горностаївка, Чернігівської області зі штампом про депортацію на квитку. На який час я персо́на нон-ґра́та в цій країні, мені теж не повідомили, - розповіла Єлизавета.
Чому, на Вашу думку, Вас затримали?
- Я дуже здивована цим прецедентом. Пов'язую його з активною просвітницькою і громадською діяльністю, співпрацею з білоруськими студентами. Минулого року Білорусь заявила про її прагнення приєднатися до Болонського процесу. Це хотіли зробити вже в 2012-му, але процес призупинили, бо влада лише декларує прагнення приєднатися, але нічого для цього не робить. В білоруській системі освіти, як середньої так і вищої, домінує абсолютна монополія, всі рішення приймає влада, немає жодної автономії. Ми з цим боролись. Також існує система контролю над громадською думкою. Якщо держава намагається контролювати все, то це не є шлях до Болонського процесу. Бо він декларує суспільне управління системою освіти, автономії університетів.
Як часто їздили до Білорусі?
- Раніше я їздила до Білорусі з 2003 року один раз на півроку, читала там лекції, проводила тренінги.
В якому становищі студентське самоврядування в Білорусі?
- Студентське самоврядування Білорусі потребує допомоги. Студентів за активні дії або відраховують з університетів, або й подальші санкції у вигляді адміністративних штрафів, тримають в тюрмах. Ми мали дуже яскравий випадок, коли студентку Білоруського державного університету Тетяну Хому відрахували з університету відразу після обрання її до виконкому Європейського союзу студентів, яка об'єднує студентські організації на теренах Європи. Їй погрожували депортацією з країни, у випадку, якщо вона не полишить активну громадську діяльність. В результаті вона таки виїхала через моральний тиск з боку влади.
Ми мали інформацію про тиск на студентів також у Азербайджані, Казахстані. Такі речі можуть статися в Росії, бо там студентські організації очолюють чиновники державних органів управління. Це є системою контролю. Всі пам'ятають ситуацію, коли українського громадського діяча Сашка Солонтая не впустили на територію Росії, його затримали в аеропорту на кілька годин.
